Огірки на палиці: досвід шполянських пенсіонерів

Віктора Денисюка та Олександру Котову в Шполі знають добре, адже в свій час вони були керівниками великих колективів. Віктор Кирилович та Олександра Миколаївна відтепер на пенсії.

Проте, продовжують працювати тільки вже… на огородній ділянці. І притому не безуспішно.

Свою ділянку відшукали і привели, як кажуть, до порядку біля багатоквартирного будинку, де проживають.

Це коштувало немало зусиль, адже довелось вирізати хащі, які здавалося будуть вічними і непрохідними.

Та Денисюки не ті люди, що так просто здаються.

Хто проходив біля будинку по вулиці Таранця, той бачив результат їхньої праці. Чого на цій ділянці тільки немає -малина, ожина, смородина, овочеві культури. Все упорядковане, доглянуте. Та найбільше здивувала ділянка з огірками, точніше спосіб їх посадки.

Розкажемо детальніше. Біля багатоквартирних будинків цю культуру, як правило, вирощують на шпалерах, щоб зекономити площу, якої як завжди, обмаль. «Площа дійсно економиться, проте коли сильний вітер – то шпалерою віє так, що пошкоджуються корінці рослин, а огіркам потрібен спокій. Їх листя навіть при збиранні не бажано чіпати» – розповідає Олександра Миколаївна.- Тому ми придумали інший спосіб – посадили огірки на палицях. Так вони почуваються стійкіше, звичайно треба, особливо на початку росту, їх підв’язувати. Хоча потім огірок своїми вусами і сам знаходить опору.

– А де ж скільки палиць відшукали?, – запитуємо.

– Та по берегах їх багато. Для Віктора Кириловича це не виявилося великою проблемою,- посміхається Олександра Миколаївна.- Він понарізав їх стільки що вистачило і на огірки, і на помідори, і на квасолю.

Огірків цього року в Денисюків вродило дійсно багато. Звичайно все завдяки старанню пенсіонерів, адже їх треба поливати, полоти, підживлювати. Але мабуть важливим був сам спосіб вирощування.

Думається, що багато шполян-огородників із задоволенням візьмуть його на замітку.

Прес-служба управління Пенсійного фонду в Шполянському районі

Опубліковано у Без рубрики. Додати до закладок постійне посилання.

7 коментарів до Огірки на палиці: досвід шполянських пенсіонерів

  1. Отець Сергій коментує:

    Комунітична партійна закалка у Віктора Кириловича, дай Бог йому здоров”я.
    Такому прикладу потрібно повчитися партійцям Пірогову та іншим пенсіонерам, не на площі бігати людей колотити ,а огірки вирощувати !

    • Велика Реформа коментує:

      В дупу поцілуй своїх комуняк! Не чіпай Пірогова, у нього є чому повчитися тільки не таким пройдохам як ти, отець Васілій, піп московський!

      • Отець Сергій коментує:

        Будете ще всі цілувати комуняк, у всі міста, за те що дали вам світле життя, побудували вам все – дороги, підприємства, колгоспи – які ви просрали, разом з такими керманичами як Пірогов, та йому подібні крикуни з майдану ! Повернуться хлопці з АТО, які відчули ваш привкус, і наведуть порядок, так як навели порядок матроси в 1917 році !

        • Кунець коментує:

          Ти дебіл, отець рембон! В тебе вже дах остаточнго з’їхав. Хлопці з АТО прийдуть і будуть комуняк цілувать за світле життя? Ти в адекваті, придурок? Видно, тобі Пірогов не допоміг, не допоможе й безсила вся медицина проти такого діагнозу як в тебе!

  2. Гостя коментує:

    Олександра Миколаївна, справжня господиня, так було на всіх роботах, так є і до тепер! З приводу Олексія Івановича – в рамках цієї статті зауваження не доречне! Він гарний господар, і працює не менше за інших і на городах, і біля дому!
    А, ви, попередні коментуючі… зіпсували таку приємну і світлу статтю про порядних людей своїм невіглаством! Дістали своїми політичними перепалками! Якщо є якісь зауваження – висловлюйте прямо, а не приховано в коментарях, обгадити когось, бо самі не здатні… Дуже соромно за вас!

    • Кунець коментує:

      І то правда! Поважна жінка – Котова, шанований дуже багатьма людьми Пірогов! Тільки ж бахнутий рембон усе перевів зі своєї больної голови на дебілізм.

  3. Анатолій коментує:

    Олександру Миколаївну памятаю 1972 р,молоденька учительочка російскої мови та літератури Учитель від Бога.уроки особливо російської літератури проходили в завороженій тиші коли розкривалась нова тема.чудовий організатор .добра і чуйна людина .Дякую Вам Олександро Миколаївно .З вдячністю учень СШ№ 5 Толік Р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *