Лікування храпу: коли звук уві сні стає симптомом

Хропіння трапляється у 30–45% дорослих. Часто його сприймають лише як побутовий дискомфорт для партнера, хоча в окремих випадках воно може бути ознакою синдрому обструктивного апное сну, пов’язаного з підвищеними серцево-судинними ризиками. Саме тому лікування храпу варто починати з визначення причини порушення дихання уві сні та оцінки наявності епізодів апное. У статті розглянемо анатомічні чинники, характерні ознаки цього стану та підхід до обстеження пацієнтів у клініці RHINO.

Чому хропіння перестало бути питанням лише побутового комфорту?

Хропіння перестало бути лише побутовою проблемою, оскільки в частини людей воно є ознакою синдрому обструктивного апное сну. Повторні зупинки дихання та зниження рівня кисню підвищують ризик серцево-судинних, метаболічних і когнітивних порушень.

Статистика: апное уві сні трапляється у 10–17% людей середнього й старшого віку. Стан асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, когнітивних порушень і раптової смерті уві сні.

Важливий і маловідомий факт: хропіння й апное мають виражений спадковий складник. Огляд наукових публікацій встановив, що ризик розвитку СОАС у родичів 1-го ступеня спорідненості пацієнтів із цим станом у 2–4 рази вищий, ніж у загальній популяції. Це означає, що у частини людей схильність до хропіння й апное закладена генетично.

Анатомічні причини: перегородка, піднебіння, носові раковини

Хропіння виникає через вібрацію м’яких тканин горла під час проходження повітря через звужений простір. Але причини цього звуження можуть бути принципово різними, й саме від цього залежить, яке лікування допоможе:

Носовий рівень обструкції є найпоширенішою причиною хропіння. Викривлення носової перегородки, гіпертрофія нижніх носових раковин, хронічний набряк слизової при алергічному або вазомоторному риніті — усе це змушує людину дихати ротом. Ротове дихання знижує тонус м’яких тканин горла й безпосередньо провокує хропіння.
На рівні ротогорла джерелом звуку найчастіше стають м’яке піднебіння та язичок. Через зниження тонусу або збільшення об’єму цих тканин під час проходження повітря виникає вібрація.
Гіпофаринкс і корінь язика — глибший рівень, де часто локалізується обструкція при тяжкому апное. Надмірний жировий прошарок навколо шиї при ожирінні стискає дихальні шляхи ззовні.

Зверніть увагу! Нерідко у пацієнта одночасно є кілька рівнів обструкції. Саме тому хірургічне усунення лише одного з них може дати неповний результат. Точно визначити, де саме відбувається звуження, можна тільки за допомогою sleep-ендоскопії — огляду верхніх дихальних шляхів під медикаментозним сном.

Як відрізнити звичайне хропіння від апное сну

Неускладнене хропіння — звуковий феномен без суттєвого впливу на якість сну та здоров’я. СОАС — стан із реальними зупинками дихання, падінням кисню в крові й мікропробудженнями мозку. За характером нічного дихання ці стани можуть здаватися схожими, проте їхній вплив на здоров’я суттєво розрізняється.

Ознаки, що вказують на СОАС і потребують обстеження:

зупинки дихання уві сні, помічені партнером;
відчуття задухи або різкі пробудження вночі;
невідновлювальний сон і сильна денна сонливість;
ранковий головний біль;
підвищений артеріальний тиск, особливо вранці;
порушення концентрації уваги й пам’яті;
нічна пітливість, часте сечовипускання (понад 2 рази за ніч).

Важливо! Тяжкість СОАС визначається індексом апное-гіпопное (AHI) — кількістю зупинок дихання за годину сну. Легкий ступінь — 5–15 епізодів, середній — 15–30, тяжкий — понад 30. Саме цей показник, а не гучність хропіння, визначає тактику лікування.

Клініка RHINO: обстеження пацієнта з хропінням і визначення першопричини

У клініці RHINO обстеження пацієнта з хропінням проводять поетапно, щоб визначити причину порушення дихання уві сні, оцінити ризик апное та обрати обґрунтовану тактику лікування.

Перший крок — консультація ЛОРа з ендоскопічним оглядом. Лікар оцінює стан носової перегородки, носових раковин, мигдаликів, м’якого піднебіння і язичка. Вже на цьому етапі часто стає зрозумілим, який рівень обструкції є провідним.

Кардіореспіраторний моніторинг — портативне дослідження, яке пацієнт проходить удома. Апарат фіксує кількість зупинок дихання, рівень кисневого насичення крові, ритм серця й положення тіла. Результати дають змогу встановити ступінь апное й обрати тактику.

Sleep-ендоскопія — метод, що застосовується у клініці RHINO для складних або суперечливих випадків. Пацієнту вводять препарат, що викликає стан, подібний до фізіологічного сну, і в цей час лікар проводить ендоскопічний огляд верхніх дихальних шляхів. Метод точно показує рівень і характер обструкції та допомагає визначити, яка операція буде ефективною.

Коментар лікаря клініки RHINO: «Пацієнти часто запитують, чи потрібна операція. Відповідь залежить не від факту хропіння, а від того, що показало обстеження. Якщо хропіння спричинене носовою обструкцією, то відновлення носового дихання нерідко розв’язує проблему. Якщо є апное й обструкція на рівні піднебіння, то розглядаємо увулопалатопластику. Саме результати діагностики дають змогу обрати обґрунтовану тактику лікування».

Лікування хропіння в клініці RHINO

Залежно від результатів обстеження, лікарі RHINO пропонують:

хірургічне відновлення носового дихання (септопластика, вазотомія) — у разі носової причини хропіння;
увулопалатопластику методом коблації — при ротогорловій причині й відсутності тяжкого апное;
CPAP-терапію — при середньому й тяжкому СОАС як першу та найефективнішу лінію лікування;
комбіновані підходи — при кількох рівнях обструкції одночасно.

Якщо вас або ваших близьких турбує хропіння, запишіться на консультацію в клініку RHINO. Лікар проведе ендоскопічний огляд і пояснить, яке обстеження потрібне й що можна зробити у вашому конкретному випадку.