Шпола Он-Лайн

В Шполі вивчали спадщину видатних українських педагогів Василя Сухомлинського та Олександра Захаренка

Опубликовано: 5 березня 2010 Автор: admin

Вже сам перелік нагород та звань відомих українських педагогів-новаторів Василя Сухомлинського (1918—1970 рр., присвоєно звання «Заслужений вчитель України», член-кореспорндент Академій педагогічних наук Росії та СРСР, Герой Соціалістичної Праці СРСР та ін.) та Олександа Захаренка (1937—2002 рр., присвоєно звання «Заслужений вчитель України», почесне звання «Народний вчитель СРСР», нагороджений рденом Леніна, знаком «Отличник просвещения СРСР»; член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР, дійсний член Академії педагогчних наук України, академік Російської академії освіти; обирався депутатом Верховної Ради України, народним депутатом СРСР та ін.) говорить сам за себе.

І так трапилося в житті шполянина Станіслава Мазурика, який до переїзду на постіне проживання в Шполу працював на посаді завідуючого відділом освіти Корсунь-Шевченківського району, що він був особисто знайомий з цими видатними особистостями. З Сухомлинським він познайомився, коли вивчав його гуманістичні концепції всебічного виховання дитини, заснованого на загальнолюдських вартостях і творчій праці. Їздив до нього в Павлиші, що на Кіровоградщині, де Василь Олександрович працював директором школи, всесторонньо вивчав його педагогічний досвід, тривалий час листувався з відомим педагогом. Знав він близько і народного академіка Олександра Антоновича Захаренка, який працював директором Сахнівської середньої школи, що в Корсунь-Шевченківському районі на Черкащині, брав активну участь в написанні його видатної педагогічної праці «Школа над Россю».

І так трапилося, що донька Василя Сухомлинського академік Ольга Сухомлинська, готуючи до друку книгу про свого видатного батька, натрапила на його листування з Станіславом Миколайовичем Мазуриком. Ольга Василівна звернулася до науковців Уманського державного педагогічного університету з проханням відшукати цю людину.

Як розповіла доктор педагогічних наук, проректор університету з наукової роботи Наталія Побірченко, після проведення пошукової роботи уманські науковці-таки відшукали колишнього очільника освіти Корсунь-Шевченківського району Станіслава Мазурика.

Нещодавно в приміщенні районної державної адміністрації відбулася зустріч директорів шкіл Шполянщини з викладачами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, які представляли центр педагогічного краєзнавства при університеті. Регіональні педагогічні читання в Шполі організовано на прохання доньки Василя Сухомлинського Ольги.

Наталія Побірченко вручила Станіславу Миколайовичу подарунок — книгу академіка Ольги Сухомлинської з дарчим написом. Потім вона виступила з доповіддю про видатних педагогів сучасності, головною тезою якої було створення педагогами школи майбутнього ще у минулому столітті.

З розповіддю про своє знайомство з Василем Сухомлинським та Олександром Захаренком виступив Станівслав Мазурик. Він розповів, що метр педагогіки радив йому зайнятися науковою діяльністю, захищати дисертацію, обіцяв навіть написати відгук на дисертацію. Врешті-решт, Станіслав Миколайович вирішив повернутися до практичної роботи в школі, тому дисертація так і не дочекалася побачити світ, а залишилася на папері.

На запрошення Станіслава Мазурика Оксана Кравченко, завідувачка кафедри соціальної педагогіки Уманського державного педагогічного університету, зачитала листи Василя Сухомлинського. Натомість Станіслав Миколайович передав оригінали листів видатного педагога, які зберігалися у власному архіві, в центр педагогічного краєзнавства Уманського педагогічного університету.

Перед присутніми в залі виступили педагоги, яким в житті випала честь особисто знати і Василя Сухомлинського, і Олександра Захаренка. Стосовно творчої спадщини обох педагогів, то всі були одностайними —вона варта того, щоб її наслідувати не лише нинішнім, а й майбутнім поколінням. Також була організована тематична книжкова виставка, на якій були представлені праці видатних українських педагогів.

Фото Віктора КРАВЧЕНКА.