Шпола Он-Лайн

Шпола: Хто захистить управління соціального захисту?

Опубликовано: 6 березня 2010 Автор: admin

Управління праці та соціального захисту населення м. Шпола Черкаської області, яке обслуговує 70% жителів району, місцева влада виселяє просто на вулицю! У листі міського голови Шполи Юрія Плосконоса в місцеве Управління праці та соціального захисту від 29 жовтня 2009 р. так і сказано: «Інформуємо Вас про те, що відбувся аукціон з продажу частини приміщення на вул. Леніна, 21, яке використовується Управлінням без відповідних правових підстав. За умовами договору закупівлі-продажу це приміщення буде передано його новому власникові після 15 квітня 2010 року. Питання про подальше перебування установи в зазначеному приміщенні Вам необхідно вирішувати з новим власником…»

Іншими словами, державну установу, яка обслуговує найбільш незахищені верстви населення — інвалідів, пенсіонерів, непрацездатних громадян похилого віку, а також громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, — продали разом з усіма тельбухами новому власникові, та ще й пропонують, щоб її трудовий колектив домовлявся (читай — платив цьому власникові!) про своє подальше перебування в проданій з молотка будівлі…

Приміщення №21 на вул. Леніна, де розміщується управління, як видно із самої назви досі не перейменованої вулиці, розташоване в самому центрі міста. Переселити державну установу в Шполі вже нікуди, все щільно забито або продано. Принаймні ніякого кутка працівникам соціальної служби ніхто не пропонував. Вихід один — на вулицю!

Чи справді державні чиновники з Управління соціального захисту населення захопили приміщення «без відповідних правових підстав», як сказано в листі міського голови? Численні документи, зокрема і лист із Фонду державного майна України №07/42761-09 від 30.06.2009 р., свідчать, що це приміщення значиться за Міністерством праці та соціальної політики, тобто є державною власністю.

На світанку незалежності, коли в країні відбувався активний переділ майна, відділ Черкаського об’єднаного бюро технічної інвентаризації вніс дані в реєстраційну книгу про власників нежитлового будинку, розташованого за адресою: вул. Леніна, 21, м.Шпола Черкаської області. Підстава — рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №142/2 від 30.11.1992 р. 16.12.1992 р. було виписано реєстраційне посвідчення на право власності кільком юридичним особам: судмедекспертизі, службі зайнятості населення і МП «Бізнес-клуб».

Протягом 16 років частину цього приміщення (96 кв. м.) займав районний Центр зайнятості. Його територія належала до державної нерухомості, а нині перебуває на обліку в Єдиному реєстрі об’єктів державної власності — згідно з довідкою Фонду держмайна України від 15.07.2009 р. Шостого березня 2009 р., після завершення будівництва нового Центру зайнятості, згідно з постановою Кабміну України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.1998 р. №148 і наказом міністра праці і соціальної політики України від 27.02.2009 р. №86, частину відомчого приміщення було передано Управлінню праці та соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації. Що стосується органів місцевого самоврядування і депутатів міськради, то долю звільнених квадратних метрів у центрі міста вони бачили зовсім інакше…

Ініціювавши розгляд цього питання, міські депутати ще
21 травня 2008 року домоглися рішення «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №94 від 26.07.1992 р. «Про використання старого приміщення телеательє», в якому йшлося про передачу цього приміщення на баланс службі зайнятості та ін. установам.

Скасовувати рішення своїх попередників справа нехитра. Проте шлях реприватизації — досить слизький.

Які особливі блага дає місту відчуження в району цього приміщення?

Міський бюджет, як і всюди в Україні, дуже скромний. Чи виручила шполянську скарбницю сума, отримана від продажу спірного приміщення на аукціоні?

— Судова тяганина з даного питання дала можливість міській раді продати частину спірного приміщення за 174 тис. грн., — розповідає начальник Управління праці та соціального захисту населення Шполянської РДА Олексій Ракітін. — Це означає — 1,8 тисячі гривень за квадратний метр. Тим часом, за експертною оцінкою, 1 кв. м. нежитлового нерухомого майна по місту коштує від 2,5 до 5 тис. грн…

Важко повірити, що в органах місцевого самоврядування погано рахують, тим більше на шкоду власним інтересам. Можливо, тут простежується особиста зацікавленість деяких народних обранців? Про це, не приховуючи, пишуть у численних публікаціях місцевої преси.

Хай там як, але у виснажливу боротьбу за горезвісні квадратні метри вже втягнуто районну і міську владу, обласну і районну прокуратури, суди, депутатів різних рівнів і простих громадян…

Позовні заяви вже розглядалися в Господарському суді Черкаської області, в Апеляційному суді, Вищому господарському суді України.

Незадоволена рішеннями судів сторона в особі Управління праці та соціального захисту населення Шполянської РДА подала касаційну скаргу на рішення судів до Верховного суду України.

— Шполянська міська рада ухвалила низку незаконних рішень і внесла зміни до раніше ухвалених рішень, що призвело до незаконного позбавлення держави права власності на об’єкти нерухомого майна, — коментує цю ситуацію адвокат Іван Гіндик. — Конституційний суд зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, відповідно до якого права і свободи людини та їх гарантування визначають зміст і спрямованість діяльності держави, котра відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування відповідальні за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами (стаття 74).

Таким чином органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати своїх попередніх рішень, вносити в них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правові відносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав і гарантованих законом інтересів, а суб’єкти цих правових відносин виступають проти їх зміни або призупинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, даючи громадянам упевненість у тому, що їхнє нинішнє становище не буде погіршене ухваленням пізнішого рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 р. №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового використання, вичерпують свою дію фактом їх виконання, а тому не можуть бути скасовані або змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Таким чином, висновок судів щодо передачі державної власності в комунальну власність є хибним.

«Дзеркало тижня»