Волонтери зі Шполи провели тиждень в зоні АТО: допомога землякам від черкащан

08.02.2016

5Складними були останні місяці для нас. Тяжка хвороба дитини, довгі тижні лікування в обласній лікарні. А там, за кілька тисяч кілометрів, на передовій, твоєї допомоги і підтримки чекають мужні земляки, які стали на захист рідної землі. Тому прошу вибачення за довгу перерву у поїздках.

Перша поїздка в цьому році не забудеться ніколи, адже вона стала найдовшою по подоланих кілометрах, і найтривалішою за кількістю днів. Цілий тиждень!

Висловлюю подяку за наданий автомобіль воєнкому і всім, хто подарував цей автомобіль. Напис «Черкащани воїнам АТО» мали можливість бачити у кожні точці АТО, на всіх передових позиціях і блокпостах. Слова вдячності висловлюю нашим справжнім друзям, героїчним учасникам АТО, двом Тарасам з Скотаревого, Дашку і Невідомому, які відвоювавши рік, продовжують допомагати тим, хто тепер захищає Україну. До речі, зі слів хлопців, їздити в АТО дуже важко. І як ми це робимо вже більше двох років! Головним Gps-навігатором була моя мама, волонтер мама-Галя.

Ця поїздка була особлива. По-перше,вперше була така велика перерва між поїздками. Вона заздалегідь планувалася довготривалою, адже і відстані між земляками і кількість їх замовлень, кількість прогнозованих зустрічей були великі. Але такою довготривалою вона була вперше за нашу волонтерську діяльність. 7 днів. Тиждень в АТО…

Ніхто не знав, коли буде виїзд: спочатку на перешкоді став снігопад, дороги замело, не всі рідні могли звести передачі. А потім виявилось, що автомобіль не мав зимових шин. Довелося їх терміново шукати за допомогою знайомих і через інтернет. І лише о 10 ранку в суботу по шини поїхали аж в м.Білу Церкву (а потім ще не один тиждень збирали позичену суму). Потім «перезували» авто, і лише ввечері погрузили і виїхали.

Маршрут планувався один, але обставини його змінили. Справа в тому, що вранці 19 січня гостинці від родини і подарунки від земляків чекав іменинник на передовій у Марїнці. Тому першою точкою була Марїнка, щоб привітати Кріпака Валерія з Днем Народження. Він отримав передачу від дружини, торт від мами демобілізованого бійця з Сигнаївки Бальохи Т. та дитячі подарунки від вихованців І.Закревської (до речі, кожного разу ці дітки передають свої дарунки бійцям АТО).

Потім ми завітали до працівника лісництва, колеги одного з водіїв Невідомого Тараса(бійця АТО, вже демобілізованого) – Юрія Поліщука. Надзвичайно небезпечною був шлях до його позиції, дорога ,вкрита льодом, немов скло. Але це не зупинило наш екіпаж. Там,у лісі, в складних умовах, доречні були і продукти, і теплий одяг.

Потім ми завітали до прикордонників, серед яких – наш земляк Володимир Шевченко. Як магнітом притягнув земляків з Черкащини напис «Черкащани – бійцям АТО». Хлопці так і сказали, що найголовніше, що їм привезли – це дух рідного черкаського краю. Навіть на блокпостах по дорозі на Маріуполь до нас виходили земляки – черкащани, з різних районів області, ми їм колядували і пригощали запашними шполянськими калачами, дарували диски від «Народної філармонії» та символічні патріотичні ялинкові прикраси, виготовлені в Сигнаївці.

Теплий одяг, маскувальну сітку, передачі від рідних, буржуйку, матраси, «добреники» вже пізно ввечері ми передали Поштару О., Білоусу І., Мотузці. Заночували в земляків, які хоч і були на бойовому завданні, але організували нам гостинний прийом. Ми залишили їм гостинців і вранці вирушили далі. В Володарському під проливним дощем ми зустрілися з Товстоногом В. і передали передачу йому та його побратиму Нікітюку А.

Теплою і зворушливою була зустріч з Сопільняком О. Ми неодноразово передавали йому передачі, але завжди наша зустріч не відбувалася з вагомих причин. Тож цього разу трішки затримались у нього, ніби віддаючи заборговані миті спілкування. Цей високий стрункий хлопчина пригостив нас чаєм, розповів про службу, показав свого «бойового коня». Було помітно, що ця зустріч була для нього справжньою психологічною підтримкою, дуже потрібною там. Потім ми побували у Маріуполі у Левченка Ю. Цей хлопчина хоч і з Смілянського району, але став для нас рідним. Вже більше року ми доставляємо йому передачі від рідних з Носачева.

Попереду була Старогнатівка. Назва цього села постійно звучить у військових щоденниках. Тут, на самій передовій, служать наші відважні земляки Михальчук Я. та Білоус І.,а на іншому краю села Товстоног О. Дуже радів Саша передачі від матусян. Жителі його вулиці зібрали гарну передачу для бійця, що немає батьків. Ми ж практично переодягнули бійця в теплий одяг, передали матрас, маскувальну сітку та «добреники».

Потім була зустріч ще з одним матусівським бійцем Бондаренком О., якого ми ніяк не могли зустріти в АТО, а лише передавали передачі. Цього разу зустріч відбулася.

Цілу ніч ми були в дорозі, долаючи відстань з сектора М в сектор С. І вранці 12 січня ми зустрілися з Зелененьким Ю. А потім була поїздка до Дзержинська і зустріч з героїчним юнаком, сином Майоренка Станіслава, що загинув в Сватово. Хлопчина щойно повернувся з рідного села Антонівка, поховавши матір. Ми висловили своє співчуття і підтримку. Радо зустрів нас Костянтин, що захищає нас аж на самій гарячій точці передової, під Горлівкою.

По дорозі на Костянтинівку ми завітали до Іщенка М. А ще на одному з важливих і серйозних блокпостів, ми зустріли аж 3 наших земляків -працівників міліції. Це був приємний сюрприз і для нас, і для них. Ми передали їм гостинці від шполян. Не побачили лише Кутового В., який був на завданні. Радісною була зустріч і з Постівим І., який раніше проходив службу на межі з Кримом.

В Артемівську ми відвідали Каплія В., який лікується в місцевій лікарні. Передали передачу його побратиму-нашому земляку Ковбасі В. І вирушили далі на схід. По дорозі на Лисичанськ завітали до Однокоза О., якому передали гостинці від рідних та «добреники» від земляків. Пізно ввечері ми зупинилися на ночівлю у військових, де нас радо зустріли Кухарський А. і Савранський І., які наступного дня допомогли доставити передачі Шумило Д, Шемету М, Задніпряному Т, братам Борисенкам.

А ми вирушили до самого кордону з Росією, де на нас чекали Клименко М. та Калініченко В. Теплий одяг,продукти харчування, «добреники» отримали хлопці від земляків.

Потім ми повернулися в Щастя, провідали Тонконога Ю, доставили йому передачу від рідних та гостинці з Шполянщини. Наступним пунктом був Старий Айдар. В цьому чудовому населеному пункті ми зустрілися з 4 земляками і двом передали передачі. По дорозі на Трьохізбенку ми відвідали Гончара О. На жаль через непередбачувані обставини, в Трьохізбенці ми не змогли зустрітися з двома своїми земляками. І таке буває. Ти пізньої пори у такому місці, а на зв’язок не можуть вийти.

Повернувшись до Нового Айдару, вирушили в одне з глибинних сіл, де нас чекав Павловський А.

Наступного ранку ми зустрілися Таракуном І. А потім направились до Попасної. Та не все так робиться, як планується. У Лисичанську довелося затриматися ремонтувати авто.

В Попасній на блокпосту нас радо зустріли Носач І, Бугайчук В., яким ми вигрузили продуктів.

В центрі міста нас чекав Буджуг Коля, якому ми привезли те, що він просив – смаколики і ключі для ремонту техніки, які допомогли придбати подружжя Атаманенків, наші постійні помічники.

А потім наш маршрут продовжився до Камишувахи, де на передачі з рідної Шполянщини чекав Єфімчук В. А от з Маньківським О.,№2 з Лебедина, зустрітися цього разу нам не вдалося. Він був на бойовій позиції, тому все що ми йому привезли, ми залишили в його побратимів.

Можна було вже їхати додому з почуттям виконаного завдання. Та телефонний дзвінок різко змінив наш маршрут і час повернення додому.

Треба було терміново повертатися і забрати в секторі М нашого земляка. Погода знову змінювалася. Почалася справжня завірюха. Та ми успішно здолали шлях до Волновахи, де забрали додому у відпустку голову с. Кримки.

Тиждень в АТО, складні погодні умови, велика кількість бойових точок, де нас чекали земляки. Тисячі кілометрів, втома…і наші рідні домівки. Радіти б, що ти вдома, але сльози і розпач, що, на жаль, нашим землякам ще не скоро повернутись до своїх домівок. Клята війна…

Висловлюємо слова вдячності тим, без кого ми б не здійснили цю поїздку:

1. Група компаній ЛНЗ, Д.В.Кравченко – 7 тис.грн.
2. Колектив агрофірма «Вись»- всього 980грн: В.І.Вареник –300грн; по 100грн-Чорнозуб О.М., Чорнозуб А.О.; по 50грн-Шеверя В.В., Сінельник В., Лісовий Д.; по 40 грн-Винарчик Л., Гриценко О., Денисенко А.; по 10грн- Деревянко С., Погореха М., Бондар Н., Козакова С., Ільницька І., Муковоз Г., Заярний П., Юхименко О., Ільницький М., Мельниченко Л., Черох О., Руденко Г., Юхименко П., Ковіка В., Алієв С., Алієва Н., Бровченко М., Тихолоз П., Юхименко З., Ільницька М., Гнидик О.І.
3. Хлібзавод, Матіка І.І. – 90 запашних хлібин і булок.
4. подружжя Атаманенків – 1 тис.грн.
5. М.В.Доценко – 3 ящики печива
6. НіК – 2 500грн(на теплі шкарпетки, рукавиці)
7. П.П.Мальчик- безкоштовна заміна коліс
8. Мальчик С.П.- 500грн
9. Громада с.Липянка- 500грн, продукти
10. Громада с. Веселий Кут- продукти
11. Громада с. Нечаєве-продукти
12. Громада с. Матусів- продукти
13. подружжя Логів- кава, продукти
14. Іра Шевченко– олівє для передової
15. Костров М.- 500грн
16. Струк Т.М.- вода
17. Клюковський М., учень 7 класу школи №2- печиво своїми руками
18. Збір коштів на зимову гуму для авто «Черкащани воїнам АТО» через соцмережі: Коваль Н.-50грн, Зюганова Ж.-60грн., подружжя Степових-200грн, Тимошенко А.-50грн, Мельник С.-100грн, Меркотан В.-100грн, Лога Н.-240грн, Проценко В.-120грн, Мельник Н.-250грн, Турган Л.-50грн, просили не називати- 100+200+250+55=605грн
19. жителька Шполи Ховряк Л.– матраси і ковдри для АТО
20. Громада с.Матусів- різдвяні подарунки своїм односельцям

Крім поїздки, було теж не мало подій, вартих уваги.

20 січня минув рік як впав бетон в ДАПі, як загинули останні захисники-кіборги. Наш земляк, героїчний Саша Кондратюк серед них. Лікар, хірург від Бога, який врятував сотні своїх побратимів, здійснюючи надскладні операції під пулі і вибухи мін. До Шполи приїжджала його дружина з донечкою. А в суботу їм терміново довелось їхати до Києва за нагородою. Автомобіль для поїздки надав голова РДА Потапенко В.М., а пальним допомогли по 20 л – Плахотнюк С.М. і Кукурудза І.М. з Носуличем А. А в неділю, з допомогою добрих людей, ми здійснили день сюрпризів для донечки Саші. Омріяні санчата від Доценка М.В., іграшки і солодощі від мера міста Кравченка С.В. і голови РДА Потапенка В.М., продуктовий набір(ковбаса, мед,тощо) від Ляшенка Ю.В., і тепле зимове пальто та мяка іграшка від Кукурудзи І. і Носулича А. Чи можна словами передати її радість? Тож спасибі всім Вам!!! Також висловлюю слова вдячності Домчуку А., який допоміг зустріти Мирославу і Ангелінку з поїзда на ст.Шевченка і В., який допоміг посадити їх з великою кількістю подарунків на потяг.

Також висловлюю слова вдячності ЛНЗ і особисто Д.В.Кравченку за надану допомогу учаснику АТО Морозу з Журавки. Вже за кілька днів після мого прохання рідні отримали машину дров.

Окремим рядком висловлюю подяку прихожанам церкви Святої Трійці та о.Вадиму за придбання бушлата і зимових берц учаснику АТО з Топильної Богданову, які вони вислали йому безпосередньо в зону АТО. Ці прекрасні люди постійно допомагають нам збирати допомогу для захисників.

Ми продовжуємо допомагати нашим захисникам і готуємось до наступної поїздки. Долучайтесь і Ви!
З повагою,
волонтер Лілія Усик. 0982257512(м.Шпола), координатор Галина Лоцман 0962960047 (волонтерський центр в Сигнаївському СБК)

87

6

5

4

3

2

1

21 Comments

  • Піпл 08.02.2016 at 20:51

    Малошановні мама Галя і дочка Ліля! Попробуйте просто допомогти людям, без перечислення хто скільки дав і фото, допомогти, як це робить добра половина українців.

  • drakosha 09.02.2016 at 08:53

    Слава Україні!
    Героям слава!

  • drakosha 09.02.2016 at 08:56

    Перераховується кому помогли, тому що в іншому випадку такі, як ви піпл, почнуть розповідати казки про те, що хтось щось вкрав. Ліля не звертай уваги на негідника.

    • Піпл 09.02.2016 at 13:56

      Негідник-це той,хто робить піар на допомозі.А казки про славетних черкащан, маму галю, ДОЧКУ ЛІЛЮ У НОРМАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ ВИКЛИКАЮТЬ ОБУРЕННЯ. Допомагайте,мовчки,на здоров’я.

      • drakosha 09.02.2016 at 15:42

        Ви і є негідник. І що значить мовчки? Як зібрати кошти якщо про потребу ніхто не знає? Дайте вгадаю, в кредит взяти))))

        ВИ щось таке городите…

        • ЛНЗ 09.02.2016 at 17:29

          Ви городите з мамой галею і доцею лілею.

  • Іса 09.02.2016 at 09:38

    Зарплата в простого солдата 7500гривнів + якщо це передова то ще 4200, це якщо нема зальотів по п’янкі. Іноді самі волонтери її і привозять, потім знімають пів зарплати за вживання, то така допомога не потрібна. Лібше б волонтери допомогли тим хто повернувся з АТО в вирішенні їх земельних справ, землі запасу та резерву є в оренді, і ті кого прославляє ця Пані не хочуть давати тим хто їх захищав, тим хто втратив руку чи ногу чи просто здоров’я поки інші збагачувались.А якщо і дають то потрібно їм її віддати в оренду і отримати за це копійки. А ще допогти поліпшити житлові умови особливо тим хто став інвалідом, така допомога буде більш доречна ніж поїздка в АТО.

    • drakosha 09.02.2016 at 15:44

      Такий великий а в казки про велику зарплату вірите.

      • ЛНЗ 09.02.2016 at 17:28

        Ви не можете тихо. треба волати про подвиг.

  • Сергій 09.02.2016 at 17:46

    Ви Дракоша не кричіть “героям слава” де не треба. Волати і випинатись не є ознакою совісності і розуму. Є сто способів домагати тихо, з Богом у серці. То не гнівіть Бога і не обзивайте тих хто думає не так як Ви і Лоцмани.

    • Іса 09.02.2016 at 22:32

      Чомусь мені так здається що допомога потрібна самим волонтерам, а не тим для кого вони її збирають, а ще тим кого сильно вихваляють та “оспівують” такі волонтери. (Вибачте, може когось образив). Правильно пишуть Піпл та Сергій що не потрібно кричати про добрі справи, звісно якщо вони добрі. “Добрі діла тихо ходять, а злі дзвонять як у дзвони”.

  • Отець Сергій 12.02.2016 at 20:23

    Ліля ви робите добру справу, за чужі кошти – зробишви волонтерство своїм бізнесом! Робіть це на здоров”я . але без піару ! Дивлячись на ваші фото – ви “хорошєєте” з кожною поїздкою !

    • vk.com Ліля Усик 14.02.2016 at 18:52

      Шановні шполяни! як же Ви любите обливати брудом інших! мої публікації це просто ЗВІТ! піару тут нема, як і нема моїх фото,Отець Сергій! ви підніміть свій зад з дивану перед монітором і зробіть хоч щось, а вже потім судіть когось! гидко усвідомлювати, що в нашому суспільстві так багато гнид!!! а стосовно піару, то в нашому районі є багато піарщиків, які відвезуть відро картоплі десь в глибокий тил, зроблять сотні фото, і пишуть це в кожній газеті. а ще бють себе в груди, які вони молодці! ще раз перечитайте назви населених пунктів, знайдіть карту, почитайте новини, уявіть яка там ситуація, а вже потім бризкайте своєю отрутою!!! саме через таку гниль наша Україна не може стати державою! Вам байдуже,ваша хата скраю, ви здатні лиш порадіти, якщо у вашого сусіда хата згорить. вам не зрозуміть тих,хто інший і хто мислить інакше. Це один з патріотів казав мені, що читаючи звіт, він подумав що тисяч 20 міг би вкрасти. Як кажуть, кожен судить сам по собі. Тому вам ніколи не зрозуміти мене! і ви ніколи не повірите що хтось щось робить просто так, не за гроші. бо у вашій збоченій свідомості лише гроші…гроші…гроші… Тож гнийте і далі в своєму гнилому світі. вірю, що таких як ви не так багато, більшість людей свідома. і читаючи всю цю бредятину йде мити руки з милом…жаль, що люди, які відкривають шполянський сайт, щоб почитати новини про свою батьківщину, змушені читати ваш маразм…

      • Піпл 14.02.2016 at 19:19

        Все брехня. Одні Лоцмани зад піднімають. Та не звітуй! Нудить від вас. Просто тихо роби, з Богом у серці…якщо так можеш.

        • Піпл 14.02.2016 at 19:20

          А після Лацманів брехні не мило треба а дуст.

      • Отець Сергій 14.02.2016 at 19:32

        Ліля, бережи себе, не нервуй ! Я роблю свою роботу ! Плачу податки, плачу військовий збір і не малий ! Знаю дуже багато волонтерів в межах України, знаю на чому базується їх бізнес ! Бачив як живуть наші бійці після допомоги волонтерів, і як живуть волонтери, після поїздки до волонтерів. Гнида, це ви Ліля, яка паризитує на людському горі ! Ви бережіть своїх діток, їм потрібна мама – а не тьотя – “путішествиниця”! Але це у вашій крові ! А звітуйтеся , перед тими в кого берете кошти.

  • Піпл 12.02.2016 at 20:51

    Браво, о. Сергій! Влучно!

  • vk.com Ліля Усик 14.02.2016 at 18:29

    прошу вибачення за помилку: допомогу солдату з Топильної надали прихожани церкви Святої Трійці і о.Димитрій(цукрозавод м.Шполи).

    • Форт 16.02.2016 at 00:28

      Ліліє! То були гранати чи ні? 2 часа терла лицем землю рідну чи ні?

  • Піпл 14.02.2016 at 19:02

    Ні стиду-ні совісті.

    • Afvedot v z.w. 17.02.2016 at 23:50

      Та які там гранати то все люди брешуть на (чесну і порядну українку) Ще люди брешуть шо Ліля з Іншими своїми земляками з Сигнаївки рішила була підкосить бабла і устроїлась на одному з тих чотирьох автобусах шо їздили з Шполи і поїхала поддержать Віктора Федоровича в Марїнський парк. А потім оправдувалась, шо думала шо не на той майдан їхали, чи просто попутала чи то майдани, чи то автобуси. Або Ліля така дура, або думає шо навкруги неї одні дурні, а ( она такая вся из себя умная.) Там де можна урвати бабла там і Ліля і розхвальоний її патріотизм з вигодою. То ще хотілося б почути від двох депутатів Кишінька іКепши які привілегії для них є від Черкащан? Чи вони за просто так з ними роблять шури мури. А ще як не спомнить не злим і тихим словом великого воїна одного такого на цілий район, бізнесмена, патріта Коваля, який робить собі бізнес за рахунок сільських дітей забираючи в них з школи вуголь, а потім споює їх в своєму тепленькому ганделику. Ще можна спомнить і тих хто має довгі руки і розкрадає бюджет, але (то уже совсем другая история. ) З такими (патріотами) любителями дурняка і бабла ми далеко підемо. ГАНЬБА ВАМ! І Вам! Любітелі піару і дурняка.