Село Іскрене, що на Шполянщині, славиться гектарами ставків, новою гарною церквою та привітними людьми. А ще в селі щороку проводять ремонт доріг і освітлили кожну вулицю не лише в Іскреному, а й у сусідній Георгіївці. Власні ліхтарі з енергозберігаючими лампами мають жителі найвіддаленіших вулиць, а вмикають їх, коли хочуть. Таке ноу-хау запровадив сільський голова Микола Остапчук, якого кілька десятиліть тому доля закинула на Шполянщину аж із Київської області.
– Спочатку я працював головним зоотехніком місцевого господарства (раніше – імені Чапаєва, а нині – СТОВ «Іскрене»), потім – заступником директора цього ж товариства. А останніх п’ять років – на посаді сільського голови сіл Іскреного та Георгіївки, – розповідає Микола Іванович та починає перераховувати позитиви, які вдалося досягти за ці роки: ремонт і освітлення доріг, ремонти в сільському Будинку культури, дитсадку та ФАПі.
За словами Миколи Остапчука, ямковий ремонт сільських доріг на суму в 100 тисяч гривень проводиться в селі щороку. Вдалося також освітлити кожну вулицю, а на освітленні віддалених будинків – навіть зекономити.
– Бували такі випадки, що заради того, щоб підвести світло до двох-трьох будинків, доводилося тягнути дроти на кілька кілометрів. Ми вийшли з цієї ситуації таким чином: ліхтарі підключали безпосередньо до розеток у будинках споживачів. Тепер вони вмикають їх лише тоді, коли є потреба. А сплачують за такий ліхтар усього 6-7 гривень за місяць. Сільська рада може утримувати своїм бюджетом усе, окрім школи.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Школа – чи не найвитратніша частина сільського бюджету. На 2015-2016 навчальні роки Іскрене ризикувало залишитись без «старшої школи» – 9-11 класів, оскільки на їхнє утримання не вистачало 146 тисяч. Сто тисяч пообіцяло виділити місцеве СТОВ. Ще 46 – знайшли у сільському бюджеті.
– Загалом на утримання школи необхідно 1 мільйон 300 тисяч гривень у рік. Але дітей з кожним роком меншає. Поки що тримаємось, як можемо. Шкільний автобус підвозить дітвору з сусідньої Георгіївки (як у школу, так і в дитсадок). На харчування учнів 1-3-х класів виділили 38 тисяч із сільського бюджету. Що буде наступного року – не знаємо, адже попереду й освітня, і децентралізаційна реформи.
Селяни хочуть приєднатися до Шполи
Коли почала набирати обертів реформа місцевого самоврядування, сільський голова Іскреного разом із працівниками сільради почали проводити опитування серед жителів Іскреного та Георгіївки щодо їхніх побажань. Як стверджує Микола Остапчук, більшість людей реформи побоюються, бо не розуміють її переваг та хочуть, щоб усе лишалося так, як є.
– Ми пропонували об’єднуватися в одну громаду, в межах району, проте це не відповідає методиці. Також є пропозиції приєднати наше село до адміністративного центру – Шполи. Але, згідно з перспективним планом, нас мають приєднати до Василькова. Та люди – проти. І це легко пояснити. Відстань до Шполи – 17-18 кілометрів, до Василькова – на 7 кілометрів менше. Різниця незначна, проте у Шполі є вся інфраструктура: відділ освіти, пенсійний відділ, центр зайнятості, муніципальна міліція. А у Василькові все це будувати – лише років п’ять. Та й не зекономить особливо держава, ліквідуючи нашу сільську раду. Економія – 50 тисяч гривень у рік. А що зараз 50 тисяч, якщо КАМАЗ зерна з причіпом коштує 60?
Микола Іванович погоджується, що податки, які лишатимуться на місцях, дадуть можливість селу розвиватись, адже лише 60% ПДФО для Іскреного – це додаткових 400 тисяч у сільський бюджет (загальний річний бюджет села – 1 мільйон 154 тисячі гривень), але консультації щодо майбутнього центру громади і досі продовжуються.
– Згідно перспективного плану, Іскрене та Георгіїівку мають об’єднати з Капустиним та Скотаревим навколо адмінцетру – села Васильків. Нині ми плануємо повторно провести роз’яснювальну роботу серед громади, сходку села та анкетування, щоб вивчити думку людей з цього приводу.
Микола Іванович, добре знає скільки коштує машина зерна, адже замість працювати на своєму робочому місці, за яке йому доречі поки кошти з бюджету виділяють, він зерно продає. А з цих 60,000 за машину — скільки ви дали вашим обдуреним пайовикам? де їхня орендна плата?
А ремонт доріг мабуть відбувається тільки в дворі Миколи Івановича, бо як були ями і колдобини, так і є.
А як сільську раду ліквідують, то кормушки не буде для Остапчука. Де ж він тоді буде хабарі???
розумне рішення
А голова земельку сцить загубити. Податки не платить і почина відвертати від себе увагу. Менше кради гад і на дорогу і на школу вистачить…
Голова села боїться за свою задницю. Не вийде бізнесу варти тепер із своєю бугалтершою. Мудить не зможуть
Голова добре орієнтується в цінах на зерно. Видно підприємець добрий