На Великдень поповнення в кожну сім’ю Шполянського району

19.04.2014

Сім’ю Галини Григорівни і Олександра Сергійовича Лоцманів з Сигнаївки знає кожен житель району. Це дружна, співоча, талановита сім’я. Подружжя виростило і виховало чотири доньки, та взяло під опіку ще чотири прийомні сини. Це унікальна і особлива сім’я. Кожна з їх чотирьох доньок відмінно навчалась у школі, всі вони стали вихованими і культурними людьми, патріотами своєї батьківщини.

Майже шість років тому в цій сім’ї з’явилися довгождані синочки 15-річний Максим і 7-річний Роман, а ще через рік ще два брати: 11-річний Максим і 9-річний Віталій. Як складно було батькам , бо хлопці були «важкими дітьми», з тяжкими долями. « Коли хлопці лише з’явилися в селі-розповідають односельці,- це був якийсь жах. Ми лише хитали головами і питали нащо їм така морока?А зараз їх не впізнати. Це такі виховані, добрі і культурні парубки, що не віриться, що це вони!»

Як батькам це вдалося? Велика і могутня сила батьківської любові. До речі, хлопці досить успішно навчаються в школі, вчаться в музичній школі, співають у ансамблі і займаються спортом. А як вони люблять своїх батьків! Особливо Максим дуже ніжно ставиться до мами, на яку він дуже схожий. Звичайно, не все так радісно. Старший Максим не зміг і не схотів змінити свою долю, приніс багато розчарувань прийомним батькам. І зараз відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Чи то пізно попав в сім’ю,в 15 років, чи то гени перемогли. Це сумна сторінка в цій сім’ї, але я її вирішив розповісти, щоб пояснити як це складно виховати чужу дитину і стати їм рідною людиною.

Зараз ця сім’я є гордістю всіх односельців. Адже не кожен наважиться взяти в свою сім’ю чужу дитину. Я вважаю, що наша держава повинна гордитись такими батьками, які роблять неможливе за такий короткий час. Завдяки таким батькам у нас буде менше сиріт, менше дітей, які виходять з інтернатів зовсім не готові до життя.

Бажаю кожному, а особливо держслужбовцю який контролює і працює з такими сім’ями, взяти кілька прийомних дітей, щоб на практиці показати власний приклад як виховати і перевиховати проблемних дітей. Бо як можна радити те, в чому в тебе немає власного досвіду, а лише суха теорія яка далека до реальності? І чим більше таких держслужбовців візьмуть у свої сім’ї чужих і знедолених дітей, тим менше сиріт буде в Україні і тим кращими фахівцями вони будуть в своїй роботі. Тож бажаю їм і кожному в великодній кошик по подарунку-новому дитячому серденьку в свою сім’ю! Веселих свят!

О.Коломієць

One Comment

  • Леонід 19.04.2014 at 23:11

    Виховання чужих дітей в своїх сім’ях ,віддаваючи свою любов дітям-сиротам, то є великий подвиг і БОГ рано чи пізно віддячить Вам за Вашу доброту.Дай БОЖЕ Вашій сім’ї здоров’я, і щоб Ваша любов до дітей примножалась ще більше.