Журналіст зі Шполи “на халяву” катався з кандидатом ПР

13.09.2012

Зателефонував мені помічник  депутата обласної  Ради, Героя  України Бобова Г.Б,  Володимир  Васильович: -Я запрошую  Вас  поїхати подивитися  підприємства депутата  Бобова  в Корсунь-Шевченковському  районі. Я був здивований. Знав, пан Бобов Г.Б. збирається іти у  Верховну Раду, Але я тут причому. -А чому  Ви вибрали мене?-  запитав я у помічника. -Я бачив  Ваші сайти і Ви активно  працюєте в Інтернеті. Ну, що ж!  Я українець і чому на  халяву не проїхати в другий район. 24.07.2012р.   ми і поїхали.  Зібралося нас 12 осіб:  Вчителі,  лікарі, виробничники, більшість  – пенсіонери. Приїхали в  с.Селище. Зустрічали нас  голова села і  керівництво школи. Що написано на  фасаді школи – оцініть самі.

Школа ще довоєнної побудови, але  виглядає гарно.  Завдяки депутату зроблено ремонт, євровікна, комп”ютерний  клас і т.д. Потім нас повели у дитячий  садочок. Краса!!!


Ну, звичайно, і це все зроблено  депутатом  Бобовим. Мені сподобався  душ. Коли я дивлюся  на такий душ, та згадую  свою працю у Сумському  витверезнику в 60-х  роках.. Там я працював фельдшером  і в нас був   подібний душ з міцного металу для витверезення  наших   буйних клієнтів.  Тільки вода там була холодна.

Поті м ми поклали квіти на могилу загиблих воїнів і поїхали на цукровий завод.

В  Черкаській області  цукрових заводів  залишилося дуже мало.  Трьома володіє  наш депутат.  По заводу ми не  ходили, тим більше.  що я колись вже  пройшов  всю  цю лінію.  Гідом у нас  була помічник  головного  технолога. Зарплата  у неї   3600гр. і плюс  непогана премія.  Середня  зарплата по заводу біля  3000 гр.

В нашому місті  також був  цукровий завод,  але тепер там   пустка. Декілька разів  завод намагалися  запустити. Але не  вистачало сировини. Тому логічно,  що перше
наше запитання до директора заводу   було таке: -Де берете  буряки?

Відповідь:  Бобов Г.Б. орендує  60000  га землі  і буряк ми  вирощуємо  самі.    Відпускна  ціна цукру 5гр. 40коп.  А яка його ціна в магазинах? Зараз на складах .  9000 тонн.  Я хотів прикупити   пару тонн, але не було в  мене тари. А потім нас  запросили в  заводську їдальню перекусити   чим Бог   послав.

А що Бог послав в цей день  і що було далі – в наступному  випуску.

Автор: Микола Сова 

2 Comments

  • VerbaPots 13.09.2012 at 23:53

    Чому пан “Гебор” ніде не згадує в своїй біографії буремні 90 роки??? Коли він зі своїми бандюками ночами виводили з хлівів у стареньких людей свині, телиці?
    Нехай розповість як працював бурщиком тобіш в буру грав?? Нехай розкаже як купував диплом колди дуже хотів стати Губером??? І на кінець нехай розкаже всьому чесному люду як він і за скільки купив зірку Героя України і за які такі заслуги???

  • aperkot 27.09.2012 at 12:03

    Шановний вербапост а ви де були? а у вас рило мені здається в пуху не перекидайте свій тягар на чужі плечі.