Надвелика кількість снігу, що випала протягом зими 2009 - 2010 рр. а також стабільне підвищення денної температури спричинили побоювання черкаських гідрометеорологів щодо можливого виникнення паводків та підтоплень на території області.

Об'єкти повеневого ризику в області

Усі розуміють, нині багато що залежить від температурної ситуації в перші два місяці ве-сни. А якщо скресання льоду відбуватиметься за умов підвищення не лише денної, а й нічної температури або на фоні дощових опадів, то цілком можливим у місцях звуження річок є утво-рення кригових заторів, що може призвести до значного підйому рівня води в річках і як наслі-док, підтоплень. На Черкащині, крім Дніпра, річки здебільшого малі та вузькі, саме на них рівень талої во-ди весною може перевищити показники попередніх років. Зокрема, в Гнилому Тікичі імовірне підвищення води мало не на два метри більше від минулорічного показника, що несе за собою загрозу підтоплення жителям населених пунктів Лисянського району. Ускладнити рух поверхне-вих вод, призводячи до підвищення їхнього рівня у річках може стати звуження заплав через будівельні роботи та їхню забудову. В басейні річки Тясмин, до якої належать Чигиринський та Смілянський райони проблема дещо інша, однак аж ніяк не менш загрозлива. Значне промерзання ґрунту й утворення льодово-го шару, за прогнозом гідрологів Черкащини, внеможливить нормальне поглинання ґрунтом та-лих вод, які відтак наповнять собою річки. Але не менш напружена ситуація складається і на Дніпрі. На території області не виклю-чене підтоплення в басейні Кременчуцького та Канівського водосховищ. Це одні з найбільших водних масивів центральної України що належать до Дніпровського каскаду ГЕС. Складність регулювання пропускної здатності гребель цих електростанцій (особливо під час танення снігу) може призвести до підтоплення навколишніх сіл. Приміром, під час проходження високої весня-ної води через греблю Канівської ГЕС можливе утворення зона підтоплення площею до 20 тис. гектарів. Відтак до зони підтоплення можуть потрапити 8 сіл Канівського та ще 3 села Золотоні-ського районів. Треба зважити й на необхідність ремонту деяких місцевих систем водовідведення, а та-кож вірогідність накопичення талих вод у низовинах. Зокрема, такі проблеми існують на 6 водо-сховищах Шполянського, Уманського, Жашківського, Лисянського, а також Кам'янського райо-нів, гідроспоруди яких очікують реконструкції.

Техніка проти повені

Зважаючи на такі несприятливі обставини та прогнози, облдержадміністрація намагається запобігти потенційному лиху та активно використовує для цього усі можливості. Ще у лютому було створено оперативний штаб до складу якого увійшли і фахівці Головного управління МНС у Черкаській області. За час що минув штаб провів виїзні засідання із вивченням ситуації на міс-цях. Відповідно до затвердженого штабом плану дій, проведено низку тренувань та перевірок. За словами начальника управління цивільного захисту ГУ МНС Олександра Бабака, посу-тнє значення має підготовка мобільних груп для регулювання процесів льодоходу, повені та па-водку. Зокрема, на випадок проведення екстрених робіт по захисту мостових споруд та перехо-дів від заторів криги, у відповідності до плану дій у повній готовності знаходиться піротехнічна група головного управління, яка забезпечена усім необхідним обладнанням та спорядженням. Аби запобігти неправдивій інформації та поширення різноманітних чуток серед населен-ня, рятувальниками налагоджено регулярне інформування про ситуацію та готовність до дій в разі ускладнення ситуації. Звісно що стихії можна протистояти лише у разі наявності необхідного технічного осна-щення. Зокрема в разі потреби на допомогу жителям області буде залучено 77 одиниць спеціаль-ної та інженерної техніки, 17 плавзасобів, серед яких - багаторазово апробований у „бойовій обстановці" катер на повітряній подушці „Пегас". Це рятувальне судно рухається і по льоду, і на воді, що робить його незамінним особливо під час льодоходу. Додаткову гарантію безпеки ста-новить справжня річкова флотилія з 67 маломірних суден, із власниками яких проведено відпо-відні інструктажі. Проте наявність всієї цієї техніки не забезпечила би належного рівня безпеки без відповідних тренувань. Так впродовж лютого-березня кілька таких навчальних тренувань із залученням персона-лу пройшли на Стеблівській та Корсунь-Шевченківській ГЕС. На кожній з цих електроспоруд створено необхідний матеріально-технічний запас, а також аварійно-ремонтні бригади, які буде залучено в разі найменшої потреби. На додаток до цього рятувальники, гідрологи та працівники гідроелектростанцій склали точні топографічні карти районів потенційного підтоплення, що дозволить не лише спрогнозува-ти гідрологічну ситуацію, а й із високою ефективністю проводити профілактичні заходи та ряту-вальні операції. Готові рятувальники також і до дій на випадок справдження найгіршого сценарію розвит-ку подій. У разі проведення евакуації населення будуть розгорнуті декілька наметових містечок де постраждалі зможуть отримати усе необхідне на час поки буде тривати повінь.

Співпраця всіх служб на сторожі повеневої безпеки

Про те що в області розуміють важливість профілактичних заходів свідчить реалізація одночасно двох масштабних програм захисту населення від потенційного лиха. Перша, ухвалена ще в 2003 році розрахована до 2030-го, має на меті відновлення дренажних й інженерних систем на території населених пунктів, яким загрожує підтоплення. Саме в межах цього плану і вдалось створити згадані вище ремонтно-інженерні бригади й аварійні запаси. Друга „Програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь" розрахована на 2006 - 2010 роки. Лише минулого року для реалізації пунктів плану в межах програми повеневої безпеки виділено понад 3 мільйони гривень, а на 2010 р. ця сума становить понад 5 мільйонів. До того ж на основі аналізу весняно-повеневої ситуації в попередні роки, у грудні 2009 року, головою облдержадміністрації стосовно попередження потенційних підтоплень у 2010 році, схвалено відповідний план дій місцевих органів влади та самоврядування. Вже на цьогорічному засіданні обласної комісії з ТЕБ та НС виконання цього плану визнано достатнім. В інформаційну добу важливу роль відіграє зв'язок, тому міські й обласні служби управ-ління й реагування налагодили постійний контакт із метеостанціями області та водомірними постами. Але окрім довгострокових і масштабних програм в області заплановано низку локальних, але не менш важливих заходів, на які вже передбачені бюджетні кошти. Серед таких заходів пе-ребуває відновлення насипної дамби біля села Юрківки, що на Звенигородщині; ремонт зливної каналізації міста Сміли та укріплень правого берега Дніпра поблизу очисних споруд міста Кане-ва; реконструкція пішохідного мосту у Звенигордці; інженерний захист міст Христинівка та Шпола.

gumns.ck.ua