Коли відкривалося Шполянське відділення Черкаської філії акціонерного банку «Київська Русь» під його офіс перебудували на першому поверсі одну із квартир в колишньому гуртожитку ПМК-257 — зробили все солідно, з окремим виходом на вулицю Леніна. Враження було таке, що відділення банку поселяється тут надовго — вигідні кредитні та депозитні ставки, найменша плата за послуги банку для фізичних осіб тощо.
Все було зроблено для того, щоб привабити клієнта. Сам користувався послугами цього відділення — тут брали найменшу плату в місті за погашення сум кредитів, які надавалися іншими банками.
Напередодні Нового року, не проіснувавши і двох років, відділення банку зачинило двері перед своїми клієнтами.
Керуюча Шполянським відділенням банку Наталія Миколаївна Денисенко звільнилася з посади за три місяці до його закриття. Фактично банківська установа три місяці працювала без керівника. Це, звісно, внутрішня справа банківських установ вирішувати, чи потрібне відділення їхнього банку в такому місті як Шпола. А як же вкладники? Ні на стінах, ні на дверях відділення банку немає жодної інформації для них, шановних, — куди звертатися у разі потреби, щоб забрати свої, можливо, зароблені непосильною працею, гроші.
Керуюча Черкаською філією акціонерного банку «Київська Русь» Валентина Володимирівна Корякіна довго відмовлялася прояснити ситуацію стосовно відділення банку, вимагаючи офіційного звернення. Договорилася навіть до того, що вимагала показати журналістське посвідчення. Як я зрозумів... по телефону(!). Врешті-решт запевнила, що всім шполянським вкладникам гроші банк повернув.
Віктор КРАВЧЕНКО (фото автора).