Перший обмежувач швидкості руху автотранспорту в Шполі було встановлено в липні 2007 року в районі території Шполянського молокозаводу на ділянці автотраси Київ — Кіровоград, що проходить через Шполу, Новомиргород і Малу Виску. Замовником буа молокозавод, за кошти якого і зроблена ця робота, а виконавцем — філія "Шполянський райавтодор".
Обійшлося все це підприємству разом з встановленням в 17 тисяч гривень. Слід зазначити, що обмежувач відповідав євростандартам.
Наприкінці листопада 2008 року за ініціативи і за кошти міської ради було встановлено ще один обмежувач швидкості руху на аварійно-небезпечній ділянці дороги біля міської школи №3-гімназії (це питання розглядалося у вересні 2008 року на сесії міської ради і на ці цілі було передбачено витратити 20 тисяч гривень). Тоді в планах ради стояло питання і про встановлення такого обмежувача навпроти міської школи №1. Але інколи те, що планується, не завжди втілюється в життя.
Їдучи влітку минулого року із своїм знайомим на доволі швидкісному автомобілі японського виробництва "Акура" на ділянці автодороги біля школи №3, де встановлений обмежувач швидкості руху, я здивувався, коли мій знайомий не загальмував. На мій здивований погляд він так прокоментував цю ситуацію з своєї точки зору і у виразах, притаманних лише йому : "Не фиг здесь тормозить — какое-то фуфло купили и поставили, а деньги стырили...".
Якщо включити аналітику, то "накльовуються дивні паралелі": обмежувач швидкості руху, що встановлений біля молокозаводу і на встановлення якого витрачено менше коштів, ніж на той, що встановлений біля міської школи №3, і нині справно функціонує, а інший практично вийшов із ладу. Про це красномовно свідчать і фотознімки, які ми вміщуємо на WEB-сайті..
Чи це якість виробу така, чи це щось інше — доводиться лише здогадуватися. Тепер практично безпеки для школярів гімназії вже не існує.
Фото Віктора КРАВЧЕНКА
