Діалог “інспектор — водій” зазвичай розпочинається з зупинки автомобіля на вимогу співробітника Державної автоінспекції. Цій темі присвячені як спеціалізовані видання, так і безліч інформації в Інтернеті. Про спілкування водіїв та дорожніх інспекторів ходять легенди, нерідко це стає причиною серйозних дискусій, складаються анекдоти. “ОГО” вирішила розвіяти деякі з найпопулярніших міфів про ДАІшників.
Міф 1: зупинити транспортний засіб має право винятково працівник ДАІ
Саме так вважає переважна більшість наших водіїв. Проте ця думка хибна. У законі України “Про міліцію” і Правилах дорожнього руху чітко вказано, що зупинити транспортний засіб має право працівник міліції, будь-якого підрозділу. А Державна автоінспекція власне і є одним із численних підрозділів цієї служби.
Міф 2: зупинятися тільки на помах смугастої палички
Це один із найпоширеніших міфів серед водіїв. Але це не так. Тільки працівники ДАІ та Військова інспекція безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України може зупиняти жезлом. Інші ж працівники міліції мають право здійснювати зупинку автотранспорту у будь-який спосіб, навіть махнувши рукою. За законами, після цього водій забов’язаний зупинитися.
Міф 3: водій забов’язаний вийти з машини на вимогу дорожнього інспектора
Виникає багато дискусій навколо питання виходити чи не виходити водієві, коли інспектор ДАІ складає протокол. Співробітник ДАІ може запропонувати водієві сісти в патрульну машину, або ж у машину власника автомобільного засобу. Проте знову ж таки, це не входить в обов’язки водія. Він може відмовитися і, надавши всі необхідні документи, чекати, допоки йому не принесуть уже оформлені папери на ознайомлення.
Загалом, вимога працівника міліції вийти з машини є законною тільки в декількох випадках:
- якщо для працівника ДАІ є небезпека для життя, він може попросити водія для зручності спілкування вийти з машини, проте і в цьому випадку він може відмовитися;
- працівник ДАІ може вимагати від водія вийти з машини, аби усунути певні технічні несправності;
- для перевірки номерних знаків.
Міф 4: брудний автомобіль — підстава для штрафу
Штрафів за брудний автомобіль не буває. Вони незаконні. Тому, якщо вам намагатимуться пред’явити звинувачення у забрудненні дороги, посилаючись на акцію “Чистий автомобіль — чисте довкілля” , чи щось на зразок цього, знайте: усе це не має під собою правового обґрунтування. Якщо, звісно, ви не забруднюєте навколишнє середовище навмисне. У решті випадків ви можете бруднити дороги і машину без будь-якої кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Штраф за брудний автомобіль може стягуватися лише в тому випадку, коли з 20 м не видно номерних знаків автомобіля.
Міф 5: перевищення допустимих норм тонування скла
Ще одна “чорна діра”, в яку вилітають гроші юридично неосвічених водіїв, — тонування скла. Деякі водії простодушно сприймають за чисту монету такі твердження, як “у вас завищене тонування скла, що не відповідає нормі”.
Претензії з приводу тонування скла може бути приведена тільки після проходження спеціального огляду. Тому що на даний час діє МВС „Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації”, в якому є винятковий перелік того, що саме перевіряється безпосередньо на дорозі. Серед них немає тонування скла і тому штрафи за таке “порушення” є теж міфом.
Міф 6: відповідальність за відмову проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння менша, ніж за водіння у нетверезому стані
Бувають випадки, що водії категорично відмовляються від проходження тесту на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння технічними засобами безпосередньо на місці зупинки автомобіля чи на станції ДАІ. У такому разі працівник ДАІ складає протокол, у якому зазначається відмова від даної процедури. Це підтверджується і двома свідками. Такий протокол є підставою до відповідальності водія Якщо водій відмовився пройти огляд на вимогу працівника ДАІ, то немає різниці тверезий він був чи ні., в цьому випадку відповідальність абсолютна однакова, як при водінні автомобіля в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння так і у випадку відмови пройти огляд.
Міф 7: краще дати хабара і розійтися на місці
Звичайно, хабарництво у нас — надзвичайно рідкісне явище. Ніхто з нас ніколи не давав і не брав хабара. Якщо і доводилося бути свідком подібного злочину, то ми одразу ж повідомляли про це у відповідні органи. Проте, як не дивно, факт хабарництва досить часто випливає у взаємовідносинах водіїв з людьми у формі. Але варто пам’ятати й кілька зовсім, здавалося б, несуттєвих дрібниць. “Вирішення проблеми на місці” — це, по-перше, свідоме сприяння корупції. А по-друге, відомі непоодинокі випадки, коли ДАІ ловила злісного водія, який намагався підкупити доблесного і чесного інспектора.
До того ж на кожній патрульній машині розміщений телефон гарячої лінії ДАІ, за яким ви можете повідомити про факт вимагання хабара. Щиросердне зізнання у факті хабарництва не тягне відповідальності за вчинений злочин.
99% усіх проблем — це незнання автомобілістами конституції водія, а саме Правил дорожнього руху. Кожному, хто володіє транспортним засобом та турбується про власний гаманець, варто володіти правовою культурою. Без цього автомобіліст ризикує стати “дійною коровою” для шахраїв, хабарників та недобросовісних працівників ДАІ.
