З Володимиром Самійловичем Постолакою я познайомився майже чверть віку тому — в далекому 1985-ому. Мешкав він тоді в селі Соболівка, що на Шполянщині, писав вірші та музику, вкладаючи в кожен твір часточку своєї чуйної та водночас вразливої душі. Був водночас художнім і музичним керівником в сільських будинках культури довколишніх сіл Антонівка, Киселівка та Капустине. Нині проживає він в невеличкому будиночку майже в центрі села Скотареве Шполянського району.
Коли трапляється вільна хвилинка — продовжує творити прекрасне. В його доробку прозові твори, задушевна лірика та чудові українські пісні.
Нещодавно у черкаському видавництві приватного підприємця Юлії Чабаненко побачила світ нова книжка Володимира Постолаки «Пісня і доля» обсягом 184 сторінки. Це п’ятнадцята, ювілейна, книга автора. Про складнощі сучасного життя, епічні твори, громадянська та інтимна лірика, пісні з нотами, гумор. Є прозові твори про голодомор, громадянську та Велику Вітчизняну війни тощо.
Допомогли авторові видати цю збірку приватний підприємець з Капустиного Василь Пташник, директор школи з с. Ступичне Н.Л.Бабенко та вчителі цієї школи, лікар-терапевт залізничної амбулаторії м. Шпола Олексій Федотович Любар.
Віктор Кравченко для „Шпола он лайн”.
Фото автора
