Усяка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький — трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам'ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом фахівця. Ніколи повз перо цієї людини не проходять великі літературні події, явища, біографії. Сам він — відомий прозаїк.
Народився Михайло Федотович Слабошпицький 28 липня 1946 року в с. Мар'янівці Шполянського району на Черкащині.
В 1971 році закінчив факультет журналістики Київського університету, працював кореспондентом, був редактором відділу критики «Літературної України», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон — XX». Обирався секретарем правління Київської організації Спілки письменників України. З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал». Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Автор понад двох з половиною десятків різножанрових книжок. Серед них — казки, оповідання й повісті для дітей, літературні портрети Василя Земляка, Павла Загребельного, Романа Іваничука, документалістика й публіцистика, біографічна проза. Найвідоміші його твори: роман-есе «Марія Башкирцева», роман-колаж «Никифор Дровняк із Криниці», роман-біографія «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», біографічна повість «Українець, який відмовився бути бідним, Петро Яцик», збірка біографічних нарисів «Не загублена українська людина». Особливої популярності набула його книжка художніх оповідей з національної історії «З голосу нашої Кліо».
Михайло Слабошпицький - лауреат дев'яти літературних премій (Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005); Літературної премії імені Лесі Українки (1993); літературно-мистецької премії імені Олександра Білецького (1979); літературної премії імені Олени Пчілки; літературної премії імені Братів Лепких (1998); літературної премії “Берег надії” ім. Василя Симоненка (1999); літературної премії “Звук павутинки” ім. Віктора Близнеця (2001); літературної премії ім. Михайла Коцюбинського (2003); премії імені Івана Багряного (2007)).
Михайло Федотович — батько українського кіносценариста і режисера Мирослава Слабошпицького (1974), який нині працює в Росії, та відомої журналістки Іванни Слабошпицької.
В усіх бібліотеках Шполянської централізованої бібліотечної системи організовано книжкові виставки під назвою «Талановитий земляк – Михайло Слабошпицький», тож запрошуємо відвідати бібліотеки та познайомитися з книгами й творчістю нашого земляка Михайла Слабошпицького.
shpola.gov.ua
